Das war mal ein besonderer Artikel, der mich erreicht hat. Ich hab, im Rahmen der Spendenaktion, zehn Bausätze des bekannten Pixie4 in die Ukraine gesendet. Am 2. Mai wurde dort an ein Geburtstagskind ein Satz übergeben und im Clubheim zusammen gebaut.
Hier nun der Bericht aus er Ukraine:
Wir haben unserem Teamkollegen Semen Aizenstein (UR3QCE) kürzlich dieses Pixie 4-Set zum Geburtstag geschenkt! Und es ist bezeichnend, dass dieses Geschenk ihm den Weg zum echten Amateurfunk geebnet hat.
Schon bald verwandelte sich dieser kleine Teilesatz in einen voll funktionsfähigen KW-Transceiver. Der Zusammenbau erfolgte unter der Anleitung unseres Mentors Igor Konstantinovich Shelest (UR3QCI), der uns von Anfang bis Ende unterstützte – vom ersten Widerstand bis zum ersten Signal im Kopfhörer.
Pixie ist ein Telegrafen-QRP-Transceiver (CW) für das 40-Meter-Band. Seine Leistung beträgt etwa 0,5–1 W – das ist nicht viel, reicht aber für Kurzwellenkommunikation unter günstigen Bedingungen für Hunderte, ja sogar Tausende von Kilometern. Pixie 4 ist eine weiterentwickelte Version dieses Konzepts: eine kompakte Leiterplatte, stabilerer Betrieb und einfachere Montage.
Pixie blickt auf eine lange und interessante Geschichte zurück. Seine Idee entstand in den 80er-Jahren, als Funkamateure nach möglichst einfachen Lösungen für den Funkbetrieb suchten. Das Design, das aus frühen experimentellen Schaltungen wie der von FOXX hervorging, wurde zum Inbegriff des Minimalismus: wenige Transistoren, Quarz, ein einfacher Oszillator und ein Direktmischempfänger. Mit der Zeit entwickelte sich Pixie zu einer Art Klassiker unter den Einstiegsgeräten in die Welt des QRP Amateurfunk.
Das Herzstück des Geräts ist ein Quarzoszillator. Der Quarz legt eine feste Betriebsfrequenz fest – üblicherweise um 7,023 MHz. Anders als bei größeren Transceivern gibt es hier keinen stufenlosen Frequenzabstimmknopf – alles wird vom Quarz bestimmt. Eine Feinjustierung erfolgt über einen Abstimmkondensator (Trimmer), mit dem sich die Frequenz leicht verschieben und ein angenehmer Empfangston einstellen lässt.
Eine der wichtigsten Funktionen ist die Direktmischschaltung. Vereinfacht gesagt: Das empfangene Funksignal wird direkt mit dem Oszillatorsignal gemischt und in das Audiosignal umgewandelt, das wir über Kopfhörer hören. In komplexen Transceivern werden hierfür mehrere Kaskaden und Filter verwendet, hier hingegen ist alles mit nur wenigen Bauteilen realisiert.
Dadurch ergibt sich eine besondere Eigenschaft: Über Kopfhörer ist nahezu die gesamte Sendung gleichzeitig hörbar – sowohl Nutzsignale als auch Rauschen und benachbarte Sender. Es gibt keine schmalbandigen Filter, die Unnötiges ausblenden. Daher muss der Benutzer das gewünschte Signal selbst heraushören. Dies ermöglicht ein sehr gutes Verständnis der Sendefunktion.
Auch der Sender des Pixie ist so einfach wie möglich gestaltet. Derselbe Generator, der zum Empfangen verwendet wird, dient auch zum Senden. Beim Drücken der Telegrafentaste sendet der Generator ein Signal an die Antenne. Dieses Verfahren nennt man Direktumsetzung mit kombinierten Funktionen – minimaler Teileaufwand, maximale Funktionalität.
Der Transceiver wird mit 9–12 V betrieben, verbraucht wenig Strom und kann sogar mit einer einfachen Batterie betrieben werden. Der Ausgang wird direkt an eine einfache Antenne – einen Dipol oder eine Vertikalantenne – angeschlossen.
Als Semen das letzte Bauteil verlötet und die Installation damit abgeschlossen hatte, sagte Igor Shelest (UR3QCI) mit einem Lächeln:
– Na, dann wollen wir mal nach Japan schauen?
Nach dem ersten Einschalten gesellte sich Serhiy Grishchenko (UV1GJ) zum Aufbau hinzu. Er justierte sorgfältig die Betriebsfrequenz des Quarzes und empfing den optimalen Signalton. Semen, seiner Neugier nicht widerstehen könnend, fragte:
– Hörst du da was?
Serhiy lächelte, drehte den Trimmer etwas auf und reichte Semen die Kopfhörer. Scherzhaft sagte er:
– Aber da ist doch was … Japan ist zu hören!
In diesem Moment – die ersten Emotionen, das erste Interesse und der erste echte Kontakt zum Äther.
Unser junger Funkamateur Semen hat die Aufgabe erfolgreich gemeistert. Er hat nicht nur die Pixie 4 zusammengebaut, sondern auch ihre Funktionsweise verstanden – und das ist das Wertvollste!
Und es scheint, als sei dies erst der Anfang! Semyon Eisenstein möchte unbedingt Morsecode lernen, um so schnell wie möglich mit seinem ersten Funkgerät auf Sendung zu gehen. Er hat sich bereits eine eigene Morsetabelle erstellt, mit der er seine ersten Schritte machen wird – von den ersten Punkten und Strichen bis hin zur vollwertigen Funkkommunikation.
Vor ihm liegen Stunden des Übens, die ersten akzeptierten Rufzeichen, die ersten Antworten und der besondere Moment, wenn sein eigener Ruf über Funk zu hören sein wird! Dann wird aus diesem kleinen Funker ein echtes Kommunikationsmittel – und seine persönliche Geschichte im Funk beginnt. 73!
Цей набір Pixie 4 ми зовсім нещодавно подарували нашому одноклубнику Семену Айзенштейну (UR3QCE) на день народження! І дуже символічно, що подарунок виявився таким, що відкриває шлях у справжній ефір.
Уже зовсім скоро цей невеликий комплект деталей перетворився на повноцінний працюючий КХ-трансивер. Збірка відбувалася під керівництвом наставника Ігоря Констянтиновича Шелеста (UR3QCI), який допоміг пройти весь шлях — від першого резистора до першого сигналу в навушниках.
Pixie — це телеграфний (CW) QRP-трансивер для 40-метрового діапазону. Його потужність становить приблизно 0,5–1 Вт — це небагато, але для короткохвильового зв’язку цього достатньо, щоб працювати на сотні і навіть тисячі кілометрів за сприятливих умов. Pixie 4 — це відшліфований варіант цієї ідеї: компактна друкована плата, стабільніша робота і зручність складання.
Pixie має довгу і цікаву історію. Його ідея з’явилася ще у 80-х роках, коли радіоаматори шукали максимально прості рішення для роботи в ефірі. Конструкція, що виросла з ранніх експериментальних схем на кшталт Foxx, стала уособленням мінімалізму: кілька транзисторів, кварц, простий генератор і приймач прямого перетворення. З часом Pixie став своєрідною „класикою входу“ в радіо.
Основу пристрою складає кварцовий генератор. Кварц задає фіксовану частоту роботи — зазвичай близько 7,023 МГц. На відміну від „великих“ трансиверів, тут немає ручки плавної перебудови частоти — усе визначається саме кварцом. Невелика підстройка виконується підлаштувальним конденсатором (тримером), який дозволяє трохи зміщувати частоту і підібрати комфортний тон прийому.
Одна з ключових особливостей — схема прямого перетворення. Якщо спростити, то прийнятий радіосигнал одразу „змішується“ з сигналом генератора і перетворюється на звуковий сигнал, який ми чуємо в навушниках. У складних трансиверах для цього використовуються кілька каскадів і фільтрів, а тут усе реалізовано буквально кількома компонентами.
Через це є характерна особливість: у навушниках чути практично весь ефір одразу — і корисні сигнали, і шуми, і станції поруч. Немає вузьких фільтрів, які „вирізають“ зайве. Тому оператору доводиться самому „відділяти“ потрібний сигнал на слух. Саме це дає дуже хороше розуміння роботи ефіру.
Передавач у Pixie також максимально простий. Той самий генератор, що використовується для прийому, працює і на передачу. Коли натискається телеграфний ключ, генератор починає випромінювати сигнал в антену. Така схема називається прямим перетворенням із суміщеними функціями — мінімум деталей, максимум функціональності.
Живиться трансивер від 9–12 В, споживає небагато струму і може працювати навіть від простого акумулятора. Вихід підключається безпосередньо до простої антени — диполя або вертикала.
Коли Семен запаяв останній елемент, акуратно завершивши монтаж, Ігор Шелест (UR3QCI) з усмішкою сказав:
— Ну що, йдемо ловити Японію?Після першого увімкнення до налаштування долучився Сергій Грищенко (UV1GJ). Він уважно підстроював робочу частоту кварца, ловлячи оптимальний тон сигналу. Семен, не стримуючи цікавості, запитував:
— Що-що там чутно?Сергій усміхнувся, трохи підкрутив тример і, простягаючи Семену навушники, віджартувався:
— Та що-що… Японію чутно!У цій сцені — перші емоції, перший інтерес і перший справжній контакт з ефіром.
Наш юний радіоаматор Семен успішно впорався із завданням. Він не лише зібрав Pixie 4, а й зрозумів, як він працює — а це найцінніше!
І, здається, це лише початок! Тепер у Семена Айзенштейна з’явилося тверде бажання вивчити телеграфну абетку Морзе, щоб якнайшвидше вийти в ефір на своєму першому прийомопередатчику. Хлопець уже виписав собі вертикальний ключ, з якого робитиме свої перші кроки — від перших „точок і тире“ до повноцінних радіозв’язків.
Попереду — години тренувань, перші прийняті позивні, перші відповіді і той особливий момент, коли в ефірі пролунає його власний виклик! І саме тоді цей невеликий Pixie перетвориться з навчального проєкту на справжній інструмент зв’язку — з якого почнеться його особиста історія в радіо. 73!
Video vom Projekt PIXIE4
Die Videos wurden im Hochkant aufgenommen. Auf Vollbild gehen und starten um das Video zu sehen.
